Кишеньковий годинник практично завжди був для свого власника дуже недешевою іграшкою, деякі екземпляри навіть ставали предметом гордості і передавалися у спадок. Мало того, в 17 столітті в Європі солідна людина вважала для себе поганим тоном мати при собі всього один годинник - бувало, в одного джентельмена могло знайтися відразу п'ять або шість кишенькових годинників! Це був верх престижу. Деякі модники при цьому могли ще й додати у свій прикид годинник-перстень на палець, а на додаток ще й годинний медальйон і годинник-брошку! Тільки уявіть: вам назустріч йде така собі людина-годинник... Найбільш перекручені розуми примудрялися застібати свій піджак, камзол тощо. на годинник-гудзик! Оце були анекдоти))).
Так як кишені в одязі європейців з'явилися тільки в 17 столітті, тільки тоді годинник по-справжньому став кишеньковим, до того ж їх ховали в спеціальні камзольні бічні прорізи, або тупо тримали в руці. Щодо жіночої половини, то вона красувалася лише годинниковими медальєнами та брошками. При чому, в момент виходу у світ або на офіціоз годинник вішали на широкий ланцюг-шатлен, який спеціально придуманим гачком кріпили до свого пояса.
Правила та етикет носіння годинників повною мірою оформився лише до 19 століття. Молоді люди, які носили їх зазвичай у жилетних кишенях (які вище), більш зрілі та старі – у нижніх. Годинний ланцюжок накидали часто на гудзик, або ж він міг йти в іншу кишеню, іноді його просто приколювали. По тому як людина носила свій годинник часто можна було визначити, з якого середовища він був. Мали значення навіть такі дрібниці як вид і матеріал ланцюжка, кількість брелків на ньому і т.д. А ті хто не міг собі коханому купити годинник, носили лише ланцюжок.
Відомий французький майстер годинників Абрахам-Луї Бреге наприкінці 18 століття що називається надав механічним годинникам сучасного вигляду. Саме він примудрився винайти так званий турбійон – спеціальний механізм, який практично нівелює вплив сили тяжіння Землі на точність годинного ходу. Всі годинники Breguet відрізняються оригінальним та самобутнім дизайном. Циферблат по центру зазвичай покритий гравітованим сітчастим малюнком певної тематики. Стрілки завжди робилися з фірмовим кіьцем на кінці і є знамените яблуко від Бреге. Саме годинник від цього майстра носили Марія-Антуанетта та Наполеон, імператори росії Олександр I, Микола I, письменник Олександр Дюма, поет Пушкін, такі відомі родини як Ротшильди та Довгорукі.
Виявляється, майже половина всіх Breguet реалізовувалася в Росію, де вони були дуже популярними і ними стали називати всі плоскі кишенькові годинники, в яких був бій.
У наш час придбати оригінальний кишеньковий годинник радимо або в спеціалізованих магазинах або на аукціонах. До речі, перший такий годинниковий аукціон відбувся у 1974 році у Швейцарії (Женева), його організувала фірма Antiquorum. Згодом аукціони Antiquorum почали проводити по три на рік, у наш час буває і дев'ять. Та й усім відомий Christie's разом із Sotheby's не цураються спеціальних годинникових розпродажів, які до речі сказати дуже популярні. Такі торги організовуються у Мілані та Лондоні, Женеві і навіть у Нью-Йорку.
Наприкінці 80-х років минулого століття один наручний годинник (з фазами місяця) Patek Philippe, яким було близько 50 років купили в Європі за 300 з лишком тисяч доларів.
